Хімія шоколаду

Всі ми любимо шоколад: чорний, молочний, з горіхами та інші види. Сьогодні ми розглянемо, з якої причини шоколад вважають афродизіаком і чи так це насправді, а також — чому він отруйний для собак та кішок.

Шоколад як афродизіак

Шоколад здобував репутацію потужного афродизіаку протягом довгих років. Психіатр Колумбійського університету доктор Майкл Льєбовіц у 1983 р. написав книгу під назвою «Хімія кохання», у якій він підкреслив, що шоколад має властивості афродизіаку, і пов’язав це з тим, що в шоколаді наявний фенілетиламін.

Ця речовина виробляється в мозку, а також у відносно високих концентраціях міститься в шоколаді (0,4–6,6 мкг/г). У головному мозку він виконує функцію стимулятора, підсилює вплив допаміну — призводить до підвищення настрою і появи почуття вдоволеності. Було висловлено думку, що фенілетиламін може впливати на мозок як афродизіак, оскільки в значних концентраціях присутній у шоколаді. Однак це не так. При пероральному потраплянні в організм фенілетиламін під дією фермента моноаміноксидази (окиснює первинні аміни) руйнується. Це означає, що дуже мало фенілетиламіну залишається в неокисненій формі, отже, вірогідність того, що він може діяти як афродизіак, дуже мала. 

Окрім фенілетиламіну подібний ефект може проявляти триптофан. Це незамінна амінокислота для людей, яку наш організм не виробляє, а отримує лише з їжі. Теобромін відіграє важливу роль у синтезі серотоніна, наявність якого відповідає за відчуття благополуччя. Однак його частка при потраплянні в організм така ж сама, як і у фенілетиламіну. Так що схоже, що шоколад може приносити людям відчуття щастя лише через ефект плацебо, а не через вплив хімічних речовин.

Теобромін і токсичність

Теобромін — це ще одна хімічно активна сполука, яка міститься в шоколаді. Він схожий за структурою та властивостями на кофеїн. На людський організм теобромін впливає приблизно так само, як і кофеїн: блокує аденозинові рецептори в мозку, унаслідок чого знижується сонливість. 100 г молочного шоколаду містить близько 200 мг цієї речовини, причому концентрація тим більша, чим темніший шоколад.

Саме теобромін обумовлює шкідливість шоколаду. Це не повинно бути для вас причиною для тривоги, адже багато речовин, які ми вживаємо, є шкідливими у великих кількостях, але цілком безпечними в невеликих дозах. Середня летальна доза теоброміну становить приблизно 1000 мг на кілограм ваги тіла. Таким чином, для середньостатистичної людини вагою, скажімо, 70 кг, потрібно вжити 70 г теоброміну. Якщо ж підрахувати, скільки треба з’їсти шоколаду, то вийде 35 кг. Ми сумніваємось, що хтось наважиться з’їсти таку порцію за один прийом їжі, тому немає сенсу хвилюватись про негативний вплив шоколаду на ваше здоров’я. Не треба боятись, їжте шоколад, якщо у вас є таке бажання. А от своїх домашніх улюбленців намагайтеся обмежити у вживанні шоколаду. Адже для собак та кішок він більш шкідливий. Летальна доза становить 300 мг на кілограм ваги; так невеликій собаці вагою 10 кг необхідно було б спожити 3 г теоброміну, що міститься в 1,5 кг молочного шоколаду. Це, як і раніше, досить значна цифра, але треба пам’ятати, що в чорному шоколаді концентрація теоброміну може досягати 600 мг на 100 г, і в такому випадку летальною дозою буде приблизно 500 г шоколаду. При цьому якщо тварина з’їсть порцію 200–300 г шоколаду, то це може привести до отруєння. Проявляти себе як афродизіак в організмі тварини шоколад скоріше за все також не буде.

Так що бережіть своїх улюбленців від зловживання цим харчовим продуктом, самі теж не зловживайте чорним шоколадом та будьте здорові!

Вплив алкоголю на життєвоважливі органи людини

Вплив спиртів на організм людини

Спирти це органічні сполуки, в молекулах яких міститься одна або декілька гідроксильних груп, сполучених з вуглеводневим радикалом.

Назви спиртів походять від назв радикалів, а також з назв вуглеводів додаванням закінчення -ол (метанол, етанол, пропанол, бутанол і т.д.) Нижчі спирти рідини, вищі з числом вуглецевих атомів більше 12 - тверді речовини. Всі спирти легше за воду.

Найбільш відомі і що часто застосовуються на практиці з граничних одноатомних спиртів - це метанол і етанол.

1. Метанол або метиловий спирт

та його вплив на організм людини

Метанол. Метанол (інші назви: метиловий спирт, карбінол, деревний спирт), CH3OH, - найпростіший одноатомний спирт, безбарвна рідина зі слабим спиртовим запахом. Будучи полярною сполукою, він добре розчиняється у воді, легше за воду. Температура кипіння метанолу - 65°З. Метиловий спирт уперше був отриманий в XVII в., а вивчений в першій половині XIX в. Його називають деревним спиртом, оскільки першим з відомих методів його отримання був метод сухої перегонки деревини. Сучасний метод отримання - каталітичний синтез з оксиду карбону (II) і гідрогену (температура 250ºС, тиск 7Мпа, каталізатор суміш оксиду цинку і купруму (II)):

СО + 2Н₂ → CH₃OH

Метиловий спирт дуже отруйна речовина, діюча на нервову і судинну системи людини. При попаданні в організм людини 10 мл метанолу може призвести до важкого отруєння, до сліпоти. А попадання 25-30 мл метанолу призводить до смертельного випадку.

Метанол розчинник. Ця властивість застосовується в органічному синтезі, в лабораторній практиці. Метиловий спирт застосовується як розчинник і для різних органічних синтезів отримання формальдельгіда, складного ефіру, наприклад диметилтерефталата (C6H4(COOCH3)2), деяких барвників, фотореактивів, фармацевтичних препаратів.

2. Етанол або етиловий спирт та його вплив

на організм людини

Етанол. Етанол (інші назви: етиловий спирт, винний спирт, алкоголь), С2Н5ОН, - безбарвна рідина. Кипить при 78,3 ºС, замерзає при -114°С. Горить слабо світловим пломенем.

Археологічні розкопки свідчать, що в епоху стародавніх цивілізацій уміли виготовляти вино і пиво. Схоже, що алкоголь був першою речовиною, синтезованою людиною. Перша літературна згадка про власне етиловий спирт, як «горючу воду», отриману перегонкою вина, відноситься до VIII в. А елементний склад етанолу був визначений на початку XIX в.

Вихідним матеріалом у виробництві спирту служать природні продукти, багаті крохмалем: картопля, хлібні злаки то що. У цей час етиловий спирт отримують не тільки з харчових продуктів. Широко розвинене отримання його з відходів деревини: вона перетворюється в глюкозу, а остання в спирт. Найбільш сучасний спосіб отримання етилового спирту заснований на реакції гідратації етилену, що отримується у великих кількостях при крекінгу нафти:

СН₂ = СН₂ + Н₂О → СН₃ – СН₂ОН

Реакція протікає при температурі 260-300 ºС, тиску 7,5-10 МПа і в присутності кислотних каталізаторів. Заводи по прямий гідратації етилену в спирт є як в СНД, так і за рубежем.

Етиловий спирт дуже важливий для потреб народного господарства продукт. У великих кількостях він витрачається для отримання синтетичного каучуку і у виробництві пластмас. Етанол використовується як розчинник при виготовленні одеколонів, духи, ліків, лаків, а також для консервування анатомічних препаратів. Він застосовується для отримання багатьох органічних речовин: диетилового ефіру, барвників, оцтової кислоти, бездимного пороху то що. Етиловий спирт в суміші з бензином може використовуватися як пальне для двигунів внутрішнього згоряння. Часто його денатурують, тобто до спирту додають інші речовини і барвники, щоб зробити його непридатним для вживання всередину.

Для медичної практики спирт етиловий являє обмежену цікавість,- його використовують головним чином, як антисептик, значно більшої уваги він заслуговує у соціальному аспекті, так, як він являється причиною гострих та хронічних отруєнь.

Спирт етиловий (Spiritus aethilicus et Spiritus vini) відноситься до наркотичних речовин. Найбільш чутливі до нього клітини ЦНС, особливо клітини кори головного мозку, діючи на які він викликає характерне алкогольне збудження, зв'язане з послабленням процесів гальмування, потім відбувається ослаблення процесів збудження у корі ГМ, пригнічення спинного та продовгуватого мозку з продавленням діяльності дихального центру. Токсична концентрація в крові 1.5 г\л, смертельна 3.5 г\л.

При вживанні в середину спирт етиловий швидко всмоктується в основному у тонкому кишечнику - 80% , і 20% у шлунку. Найшвидше всмоктування в ШКТ відбувається натще, сповільнюється при наявності жирів та вуглеводів ,які гальмують цей процес.

В організмі 90% введеного спирту етилового перетворюється (метаболізується) до СО₂ та Н₂О, окислення його відбувається з значним утворенням енергії. Незміненим спирт етиловий віділяється легенями, нирками, потовими залозами через 7-12 годин.

Як вже зазначалось, дія спирту етилового направлена в основному на ЦНС і проявляється в трьох основних стадіях: 1) ст. збудження; 2) ст. наркозу; 3) прекоматозна стадія(термінальна);

Стадія збудження являється результатом пригнічення гальмівних механізмів мозку - вона виражена і продовжена в порівнянні з засобами для наркозу:

ст. збудження ст.наркозу термінальна стадія

РЕЧОВИНИ ДЛЯ НАРКОЗУ

ст.збудження ст.наркозу термінальна стадія

Виникає ейфорія, підвищується настрій, людина робиться дуже говорливою, знижується самоконтроль та адекватна оцінка обставин, знижуються працездатність.

При підвищенній концентрації спирту етилового наступає сонливість, порушується свідомість - стадія наркозу, яка триває недовго і переходить в слідуючи термінальну, в якій людина може загинути. У зв'язку з нетривалою стадією наркозу спирт етиловий не можуть застосувати, як засіб для знеболювання.

Одним із проявів на ЦНС є пригнічення судинно-рухового ценру, внаслідок чого відбувається розширення шкірних судин, тим самим збільшується тепловіддача, і на холоді спирт етиловий приводить до переохолодження організму, а не навпаки, як існує думка серед людей. У з'язку з цим, щоб викликати відчуття тепла, прийом спиртного може бути оправдано після попадання з холоду у тепле приміщення, коли небезпека замерзання виключаються.

Спирт етиловий впливає на ШКТ слідуючи чином: він посилює секреторну активність слинних та шлункових залоз. Він не являється поживною речовиною, він не служить матеріалом для побудови нових тканин, не накопичується в організмі, і має велику токсичну дію на організм в цілому.

При тривалому прийомі спирту етилового виникає звикання. Хронічне отруєння е.с. називається алкоголізмом, який характеризується різновидністю клінічних проявів: знижуються працездатність, інтелект, увага, пам'ять, можуть виникати психічна і фізична деградація особистості.

Метанол і етанол - дуже схожі рідини, розрізнити їх можна тільки хімічним шляхом або по температурі кипіння. Трапляється, що люди помилково вживають метанол замість етанолу і це призводить до трагічних наслідків.

Висновки

Етиловий спирт, С₂Н₅ОН, у тих чи інших кількостях присутній в пиві, вині і таких продуктам перегонки, як віскі, джин і ром. Потрапляючи в шлунок і кішківник, спирт всмоктується і швидко розподіляється по рідинах і тканинам організму. Алкоголь робить в основному анестезуючу дію, хоча встановлено, що в малих дозах він стимулює деякі функції центральної нервової системи. У середніх і великих дозах він пригнічує діяльність центральної нервової системи, у тому числі головного мозку, причому цей ефект прямо пропорційний його концентрації в крові.

В організмі відразу ж починається знешкодження алкоголю шляхом його окислювання в печінці, але швидкість цього процесу може відставати від швидкості нагромадження; це накладає обмеження на кількість спиртного, котре може бути випите без виникнення ознак отруєння. Після припинення прийому алкоголю до організмі продовжується його окислювання до кінцевих продуктів - вуглекислоти і води, що може тривати не одну годину.

Малі дози алкоголю звичайно знімають почуття чи напруги утоми і підсилюють апетит. Великі кількості пригнічують активність вищих психічних центрів, викликаючи відчуття самовпевненості і притупляючи почуття тривоги і провини. Перестають турбувати тяжкі чи болісні ситуації, і чим більше випито, тим голосніше стає мова. Можуть відбуватися необережні вчинки, наслідки яких питущий людина, утративши розважливість, не усвідомлює. Помітно порушуються фізіологічні рефлекси і координація рухів. Продовження вживання алкоголю веде до повної втрати контролю над собою і може закінчуватись втратою свідомості, а іноді і смертю.

Люди відносяться до алкоголю по-різному. Одні не п'ють зовсім. В інших споживання алкоголю є даниною прийнятим правилам без прагнення відчути його дію. Треті п'ють часто і , багато, випробовуючи особливе задоволення від ефекту алкоголю на нервову систему. Легкий анестезуючий ефект при цьому випробують усі, але пияцтво чи алкогольна залежність розвиваються приблизно в 11% питущих. Однак наявні на сьогоднішній день дані не дозволяють заздалегідь визначити, хто з питущих стане п'яницею чи алкоголіком.

Ура!!! Канікули!!!

Вітаю всіх з початком літніх канікул! 

 Бажаю змістовного відпочинку.

Повертайтесь у вересні засмаглими, оздоровленими і готовими до нових подорожей у країну знань.

А випускникам бажаю чудових результатів ЗНО та успішного вступу до омріяного ВУЗу.

До зустрічі в наступному 2014 - 2015 навчальному році!

Збережемо Червонокнижні рослини

Результати анкетування батьків з метою проаналізувати їхнє ставлення до дітей

У даному дослідженні взяли участь батьки учнів. Як показали результати дослідження, батьки приймають активну участь у вихованні своїх дітей.

Чи можете ви у будь-яку мить облишити свої справи заради спілкування з дитиною?

Кожна мама чи тато готові виконати бажання дитини за умови гарної поведінки

Чи можете Ви пообіцяти дитині виконати її бажання за умови гарної поведінки?

Ставлення батьків до своєї дитини

1 червня - Міжнародний день захисту дітей

             Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей - прекрасне свято радості та надії. Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край. Це одне з найстаріших міжнародних свят.

Історія виникнення Дня захисту дітей

            За однією з версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у Цзе (Фестивалю човнів-драконів), дата якого якраз припала на 1 червня. Завдяки щасливому випадку, день збігся і з часом проведення "дитячої" конференції в Женеві.

Офіційна версія виникнення Дня захисту дітей

           Рішення про відзначення Міжнародного дня захисту дітей1 червня прийняла Міжнародна демократична федерація жінок у листопаді 1949 року. Перший Міжнародний день захисту дітей було відзначено ще в 1950 році. ООН підтримала ініціативу федерації та оголосила захист прав, здоров'я і життя дитини - одним із пріоритетів у своїй діяльності. В Україні цей день відзначають із 1998 року. У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини. З 27 вересня 1991 року для України набула чинності Конвенція Організації Об'єднаних Націй про права дитини, згідно з якою кожна держава зобов'язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля та відпочинок, сприяти наданню їй відповідних можливостей для цього. Цією конвенцією також чітко визначено, що дитина має право на захист від фізичного та психічного насильства. Проте, не завжди деклароване стає реальним.

           У Міжнародного дня дітей є прапор. На зеленому тлі, який символізує зростання та гармонію, навколо знаку Землі, розміщені фігурки - червона, жовта, синя, біла і чорна. Ці людські фігурки символізують різноманітність і терпимість. Знак Землі, розміщений в центрі, - це символ нашого загального дому.

            День захисту дітей – це не тільки веселе свято для самих дітей, це і нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, щоб усі діти росли щасливими, вчилися, займалися улюбленою справою і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.